Досвід відновлення Іванківського районного суду Київської області після окупації

Селище міського типу Іванків було одним із перших, куди агресор зайшов 24 лютого зі сторони Білорусі. Про те, як Іванківський районний суд Київської області перебував під окупацією, розповідає Тетяна Марченко, керівниця апарату суду.

"З перших хвилин наступу ми були на зв’язку з головою суду, Слободян Наталею Павлівною, –  говорить Тетяна Марченко, керівник апарату  Іванківського районного суду Київської області. – Одразу почали повідомляти працівників, щоб організувати себе, зібрати документи. 23 лютого ми проводили нараду з організаційних питань роботи суду і обговорили документ під назвою "Дії у військовий час". Наступного дня ця інформація дуже знадобилася для організації роботи колективу, а також для порятунку наших сімей. Наприклад, нам вдалося сховати справи в суді, зібрати всі необхідні документи".

Під час окупації працівники суду через існуючі канали комунікації активно передавали інформацію про пересування ворожої техніки: скільки, в якому населеному пункті проїжджає. Однак з 5 березня у Іванкові повністю зник зв’язок. Не було можливості дізнатися, що з рідними, колективом, будівлею суду. 

"1 квітня силами ЗСУ Іванків був звільнений. Я одразу особисто навідалась до кожного нашого працівника, оскільки в районі була гуманітарна катастрофа: відсутнє електропостачання, не вистачало питної води, їжі, – розповідає керівниця апарату Іванківського районного суду. – Коли мене зустріла наш судовий розпорядник, то перші питання, які вона поставила були: "Ви живі? Все добре? Коли ми виходимо на роботу?" Такі теплі відносини, згуртованість давали наснагу витримати все, що ми пережили, і боротись далі".

За словами Тетяни Марченко, більше місяця в окупації –  це найгірше, що було під час війни. З 27 працівників апарату та суддів, лише 5 знаходилися поза межами району. Всі інші переживали окупацію.

Відновлення роботи суду

"21 квітня ми запрацювали. Було відновлено підсудність. Тепер працюємо на повну, розглядаємо справи. Станом на сьогодні, нашою головою суду – слідчою суддею Слободян Наталею Павлівною уже розглянуто 35 кримінальних справ про тероризм, справи щодо фактів мародерства і злочинів РФ в нашому районі", – згадує керівниця апарату Іванківського районного суду.

Колектив багато працював, щоб організувати відновлення роботи суду. Оскільки не було світла, то довелося шукали генератори. Голова суду з першого дня звільнення від окупантів активно шукала старлінки, генератори, пальне для них.

"Працівники приходять і кажуть –  я можу зробити ще те і те, хоча його посадові обов’язки цього не передбачають, – ділиться  Тетяна Марченко. – Люди працюють за трьох-чотирьох. Всі дуже вмотивовані. Ми надзвичайно раді, що нашому суду повернули підсудність. Сподіваємося, що найближчим часом будуть розглядатися справи усіх категорій, тому що люди постійно звертаються до нас з новими справами".

Через відсутність поштового, а в деяких селах і мобільного зв’язку, ще немає змоги відправляти повістки. Тому в суді працюють над іншими альтернативними способами комунікації з населенням.

"Говорили з начальником нашої пошти про те, що в певні дні у населені пункти їздять поштові автомобілі, які розвозять пенсії. Ми плануємо налагодити роботу таким чином, щоб наприклад, наш працівник їздив з ними та розвозив повістки. Також розглядаємо будь які можливості. Дуже хочемо, щоб справи розглядалися, а українці могли знайти справедливість у Іванківському суді. Я дуже пишаюся своїми  колегами з судової системи. Весь наш колектив, всі українці –  великі молодці! Ми вміємо боротися і обов’язково вистоїмо. Віримо в сили ЗСУ!", - наголошує Тетяна Марченко.

"Cуди в умовах війни" –  спецпроєкт Проєкту ЄС "Право-Justice" у партнерстві з Державною судовою адміністрацію України про досвід роботи українських судів в умовах повномасштабної війни рф проти України

Якщо ваш суд хоче долучитися до спецпроекту, просимо заповнити форму: https://bit.ly/3NMaaAL   Експерти Проекту "Право-Justice"  зв’яжуться з вами.