Перші кроки ДСА України в інтегруванні ґендерного підходу в свою діяльність

В 2019 році  за підтримки українсько-канадського Проєкту підтримки судової реформи проведено ґендерний  аудит ДСА України, в результаті чого було ідентифіковано  наявний потенціал  ДСА України та існуючі обмеження у забезпеченні  ґендерного підходу; визначено потреби  та можливості  для подальшого удосконалення політик, практик і процедур.

ДСА України стала першою інституцією судової влади, яка здійснила ґендерний аудит, і це може стати хорошим прикладом і мотиватором для інших органів судової влади.

Ключовими цілями ґендерного аудиту ДСА України було:

• Ідентифікувати наявний потенціал ДСА України та існуючі обмеження («вузькі місця» і проблеми) у забезпеченні ґендерного підходу
• визначити потреби та можливості для подальшого удосконалення політики, практик і процедур
• окреслити стратегії більш ефективного впровадження ґендерного підходу, просування принципів ґендерної рівності у судочинство.

Однак,  ґендерний аудит, який проводився в ДСА України, не був самоціллю, він заклав фундамент  подальшої роботи з удосконалення політик, практик і процедур, і в цьому його особлива цінність.

В основі  ґендерного аудиту Державної судової адміністрації України  -   методології проведення ґендерного аудиту, розроблена Міжнародною організацією праці, в якій акцентується увага не так на контрольній, як на розвивальній, освітній складовій та обов’язковій участі колективу в процесі аудиту.

З огляду на це, важливим завданням ґендерного аудиту було зміцнення спроможності колективу ДСА України:

• оцінювати й аналізувати політику та діяльність ДСА України з точки зору інтегрування ґендерного підходу;
• усвідомлювати можливості впливу керівництва та окремих членів колективу на процес ґендерного інтегрування
• самостійно розробляти пропозиції щодо впровадження комплексного ґендерного підходу;
• усвідомлювати сутність та значущість  питань ґендерної рівності,
• обмінюватися знаннями, поширювати успішні практики.

Для проведення Ґендерного аудиту ДСА України застосовувалися такі методи:

• аналіз документації ДСА України;
• анкетування;
• інтерв’ю та індивідуальні співбесіди зі співробітниками;
• інтерактивні тренінги з ґендерного мейнстрімінгу;
• фокус-групове обговорення .

Інтерв’ю та індивідуальні співбесіди зі співробітниками; Фокус-групове обговорення ( взяли участь 30 осіб (24 жінки та 6 чоловіків)

забезпечили можливість отримання якісної інформації, що охоплює

 - сферу інституційної політики ДСА України (правила, процедури)

 - та  особистісну сферу (ґендерна чутливість працівників; оцінка внеску керівництва та рядових працівників в інтегрування комплексного ґендерного підходу).

Інтерактивні тренінги з ґендерного мейнстрімінгу (взяли участь 78 працівників ДСА України (67 жінок, 11 чоловіків), окрім поглиблення знань та посилення ґендерної чутливості працівників, стали майданчиком для аналізу політики, процесів та процедур ДСА України, а також додатковим джерелом інформації про рівень обізнаності та ґендерної чутливості працівників, їх потенціал враховувати ґендерний підхід у своїй роботі.

Тренінги з ґендерного мейнстрімінгу допомогли також отримати інформацію щодо першочергових, найбільш пріоритетних заходів, які, на думку  учасників тренінгів, допоможуть запровадити комплексний ґендерний підхід у ДСА України.

Серед них:

• проведення на регулярній основі тренінгів з розвитку ґендерної чутливості;
• розробка внутрішніх правил/положень щодо врахування ґендерного підходу
• проведення анонімних опитувань щодо ситуації із дотриманням рівності; встановлення «Скриньки довіри» для моніторингу й оперативного вирішення питань ґендерної нерівності;
• забезпечення можливості неформального жінок і чоловіків та ін.

Аналіз документації на предмет врахування питань ґендерної рівності, наявності ґендерно чутливих показників сприяв  отриманню інформації про рівень системності та послідовності діяльності ДСА України з впровадження політики ґендерної рівності.

Анкетування ( взяли участь 40 осіб (32 жінки, 8 чоловіків)– допомогло оцінити  рівень інтегрування ґендерного підходу в програми та процеси ДСА України, зокрема, в політику з питань персоналу; виявити широкий спектр ґендерних проблем, включно з аспектами розуміння проблематики ґендерної рівності працівниками, відкритості колективу до сприйняття такої інформації та готовності до змін.

Використання різноманітних методів забезпечило комплексне виконання низки важливих завдань: моніторингу, оцінки, налагодження комунікації, просвітництва,  завдяки чому ґендерний аудит Державної судової адміністрації України став універсальним та ефективним засобом впровадження ґендерного підходу і просування політики ґендерної рівності в організації.

Партисипативний формат аудиту допоміг закріпити отримані знання, перенести їх у площину повсякденного спілкування, що сприятиме формуванню ґендерно чутливого організаційного середовища.

Звичайно, поки рано говорити про довгострокові результати  ґендерного аудиту.

Але очевидно, що даний процес вже позитивно вплинув на колектив, оскільки  сприяв зміні уявлення про ґендерний підхід, кращому розумінню принципів та інструментів ґендерного інтегрування.

Ґендерний аудит забезпечив:

• підвищення колективної спроможності ДСА України аналізувати свою діяльність з точки зору ґендерного підходу та просувати принципи ґендерної рівності
• посилення організаційної відповідальності за інтегрування ґен-\дерного підходу
• покращення соціально-психологічного клімату у колективі.

В перспективі ґендерний аудит допоможе:

• підвищити якість політик, стратегій і заходів ДСА України з точки зору

ґендерного підходу

• покращити процеси підзвітності і координації
• покращити імідж ДСА України і загалом судової влади за рахунок відданості принципам ґендерної рівності,  готовності інтегрувати ґендерний підхід у судочинство- відповідно до міжнародних зобов’язань України.

Результати ґендерного аудиту можуть бути використані для:

• розробки стратегії ґендерної рівності ДСА України
• удосконалення механізмів ґендерного інтегрування, моніторингу та звітності
• поширення практики проведення ґендерного аудиту інституційної політики, процесів та процедур у системі судочинства;
• адвокації впровадження комплексного ґендерного підходу у судочинство;
• вироблення пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України, нормативно-правових актів в контексті врахування ґендерного підходу у судочинстві

Результати ґендерного аудиту були представлені керівництву ДСА України та керівникам структурних підрозділів 27 липня 2020 року. В 2020 році ДСА України розпочала розробку стратегії ґендерної рівності ДСА України, яка в результаті, затверджена наказом від 04.06.2021 №194.