Російські військові отримують вироки за воєнні злочини, вчинені в Україн

Російські військові отримують вироки за воєнні злочини, вчинені в Україні. За судовою практикою щодо міжнародних злочинів, яка зараз формується в Україні, стежать не лише наші вітчизняні, але й іноземні експерти з міжнародного гуманітарного права. А тому журналісти МІПЛ проаналізували вирок російському танкісту Михайлу Кулікову, який обстріляв з танка житловий будинок у Чернігові. Про те, чому у таких вироках важливий історичний контекст, читайте в матеріалі МІПЛ. 

А ось коротко те, що думає про цей вирок експерт МІПЛ керуючий партнер АО "Амбрела" Андрій Яковлєв:

"За загальним правилом закони і звичаї війни дозволяють атаки на цивільні об'єкти, але лише коли останні є військовими цілями. Це об'єкти, які в силу свого характеру, місцезнаходження, призначення чи використання можуть бути застосовані у воєнних діях. А їх руйнування, захоплення або нейтралізація, за існуючих в даний момент умов, надає певну військову перевагу.

Однак, розрізнення між військовими цілями та цивільними об'єктами недостатньо для атаки, позаяк потрібно визначити військову необхідність. Вона зобов’язує оцінювати кожну атаку на предмет можливості послаблення військового потенціалу супротивника", — пояснює Яковлєв. 

Та навіть військової необхідності недостатньо. Потрібно ще визначити пропорційність атаки. Вона визначається між необхідністю послаблення військового потенціалу супротивника та шкодою таким захищеним об’єктам. 

Пропорційність перевіряється в два етапи. Спочатку — чи отримується військова перевага, а якщо отримується, то необхідно перевірити, чи можна досягти військової переваги менш руйнівними заходами. 

Виходить, суд дійшов висновку, що це була непропорційна атака на цивільний житловий будинок, який не був військовою ціллю. І це, резюмує Яковлєв, є злочином проти світового правопорядку. 

Куліков у суді зазначив, що його командир Леонід Щоткін нібито дав йому наказ стріляти по будинку, вказавши, що звідти в них цілиться гранатометник. Яковлєв говорить, що це не знаходить обгрунтованого підтвердження. Цивільна ціль, по якій стріляв танкіст, була відносно недалеко від нього. Він добре розумів, що це цивільний будинок, при чому, як сказав він сам у суді, жодного гранатометника він там не бачив. Доказів присутності у той момент на тому місці українських військових суд також не отримав. 

А відтак, наголошує експерт МІПЛ, Кулікову потрібно було самостійно пересвідчитися у тому, чи не був злочинним наказ його командира перед тим, як виконувати його.

Тим часом у Чернігові продовжують розглядати нові справи щодо воєнних злочинів. Так, наступного тижня в Новозаводському районному суді слухатимуться справу двох російських військових Руслана Кулієва та Андрія Чудіна. 

Вони разом з десятком інших військових РФ у березні цього року увірвалися до будинку місцевих мешканців у селі Льгів Чернігівської області. Там жила бабуся та двоє її онуків: Олександр, який раніше служив у ЗСУ, та його 16-річна сестра.

За свідченнями Олександра, росіяни почали знущатися з нього — намагалися “вибити” інформацію про українські Збройні сили, якої хлопець не знав. 

Командиром цієї групи військових був Руслан Кулієв — його ім’я встановили журналісти, а Олександр впізнав його по фото. 

Саме Кулієв, за словами потерпілих, домагався до 16-річної сестри Олександра. Дівчинка так описувала ті події у коментарі ЗМІ:

"Він штовхнув мене в кімнату і сказав: “Тихо, мовчи”. Він кинув мене на ліжко та сів зверху й почав душити. Я закричала. В очах темніло, і я задихалась". 

При цьому російський військовий погрожував убити брата дівчини та її бабусю. 

Інший обвинувачений, Андрій Чудін, за словами Олександра, брав участь у його побитті. 

Обох російських військових обвинувачують за ст.438 “Порушення законів та звичаїв війни”. Засідання у їх справі відбудеться о 8:45 24 серпня в Новозаводському районному суді Чернігова. 

За традицією не оминаємо увагою і кримські справи. Цього разу судовий процес стосується колишнього судді Апеляційного суду АР Крим Володимира Бондарєва. 

Слідство встановило, що після окупації півострова Бондарєв зрадив присязі і перейшов на роботу до створеного окупаційною владою Верховного суду Республіки Крим. 

Крім Бондарєва, аналогічну підозру отримали й троє інших екс-суддів Апеляційного суду Криму Ніна Шестакова, Олександр Сінані та Антоніна Курська. Але їхні справи слухаються окремо. 

"Судді" безпосередньо брали участь у формуванні та організації роботи окупаційного суду. Окрім цього, надавали допомогу представникам держави-окупанта у переході судової системи України, що діяла в Криму, на відправлення правосуддя за законодавством РФ”, — йдеться у повідомленні прокуратури Криму. 

Як зазначають аналітики Чесно, особливий цинізм цих суддів полягав у тому, що майже протягом всього 2014 року, приймаючи судові рішення "Іменем Російської Федерації", вони засвідчували легітимність цих же рішень гербовою печаткою України.

Володимир Бондарєв продовжує жити в окупованому Криму, а відтак Голосіївський районний суд Києва слухає його справу заочно. Наступне засідання заплановане на 10-30 24 серпня. 

 Також на тижні з 22.08.-26.08.2022 року відбудуться засідання у справах, про які МІПЛ писали раніше:

 Олександр Кабашний (https://cutt.ly/3Puf36G) — Дарницький районний суд Києва, 26.08, 10:00;

Ігор Турченюк (https://cutt.ly/JXzzRwK) — Солом’янський районний суд Києва, 23.08, 14:30;

 Катерина Губарєва (https://cutt.ly/DLy52oq)  — Шевченківський районний суд Києва, 23.08, 16:00. 

За інформацією ГО  "Медійна ініціатива за права людини"