Чи мають силу свідчення звільнених російських військовополонених і чи впораються судді з великою кількістю воєнних злочинів, — суддя Михайло Одарюк в інтерв’ю МІПЛ

МІПЛ розпочала серію інтерв’ю з суддями на тему притягнення до відповідальності винних на національному і міжнародному рівнях. Перше інтерв’ю ми записали із суддею ізюмського районного суду, який нині працює в ірпінському міському суді Київської області Михайлом Одарюком. 

Далі - найголовніше з того, про що розповів суддя Одарюк.  

Про десятки тисяч справ

В Офісі генерального прокурора заявили, що Росія вже вчинила майже 35 тисяч воєнних злочинів в Україні. Однак, Михайло Одарюк припускає, що до судів потрапить менше проваджень. 

“Кожен факт тортур, кожне вбивство — це окреме провадження, поки не стає відомо, що це вчинила певна група осіб. Я не думаю, що до цієї кількості взагалі дійде справа. Тут питання ідентифікації, належності, допустимості, достовірності доказів. Думаю, певна кількість, на превеликий жаль, відсіється, оскільки вони об’єктивно не зможуть дійти до стадії висунення підозри та складання обвинувального акту”, - наголошує суддя. 

Про свідчення військовополонених

Часто до українських судів потрапляють справи щодо російських військовополонених, яких на момент розгляду справи в суді вже обміняли. Відтак, постає питання, чи може суд враховувати свідчення таких військовополонених, записані в полоні до його обміну.  

“Якщо судовий процес відбувається за українським законодавством, то ні, — каже Михайло Одарюк. - Обвинувачений користується певним імунітетом на стадії досудового розслідування, так прописано в чинному процесуальному кодексі”.

Про небажання потерпілих свідчити

Багато людей хочуть забути як страшний сон те, що з ними відбулося. Це призводить до того, що потерпілі відмовляються давати свідчення.

“У наших реаліях слідчі органи проводять численні слідчі дії — допитують, потім передопитують, викликають на впізнання, потім людині слід з’явитись до суду для допиту вже в суді, - продовжує суддя. — Ще якесь засідання може зірватися з незалежних підстав. І людина розуміє, що їй доведеться витратити багато власного часу, ресурсів, грошей на явку до суду. Добре, якщо людина це приймає, однак поняття правової свідомості та відповідальності у наших громадян все ще формується”.  

Повну версію інтерв’ю можна прочитати ТУТ.

Наступного тижня продовжуємо стежити за цікавими судовими процесами щодо війни. Одна зі справ, зокрема, стосується заступника командувача Чорноморського флоту РФ Михайла Яснікова та командира 11-ї окремої інженерної бригади Південного військового округу РФ Дмитра Маркова. Прокуратура обвинувачує їх у воєнному злочині - порушенні законів та звичаїв війни. 

За даними обвинувачення, саме Ясніков та Марков командували захопленням Каховської ГЕС, а також організацією вибуху на Північно-кримському каналі. 

“Генерал-майор заступник командувача ЧФ керував незаконними діями загарбників на цьому цивільному об’єкті, який належить до критичної інфраструктури та забезпечує водою населення, а також зрошування полів у регіоні. У свою чергу, полковник командир бригади безпосередньо керував підпорядкованими йому солдатами, які підірвали канал у декількох місцях”, — йшлося у повідомленні прокуратури. 

Зазначимо, що таким чином росіяни намагалися запустити водопостачання до Криму, однак це призвело до серйозних збитків довкіллю. 

Яснікова та Маркова судитимуть у Жовтневому районному суді Кривого Рогу. Засідання заплановане на 12:45 14 листопада.   

Цікава справа і щодо депутата Херсонської облради Віталія Булюка. Його обвинувачують у державній зраді. 

За даними Офісу генпрокурора, 16 квітня 2022 року Булюк допомагав російським військам захопити будівлю однієї з міських рад на території області. Також він переконував місцевих мешканців не протидіяти окупантам  роздавати так звану «гуманітарну допомогу».

Слідчим також відомо, що депутат облради передавав представникам РФ інформацію про місцевого мешканця, “який захищав інтереси громади”. 

“Це стало підставою для незаконного позбавлення волі цього чоловіка”, - зазначають в ОГП. 

19 травня 2022 року окупаційна влада "призначила" Віталія Булюка одним з "заступників" гауляйтера Володимира Сальдо. А в серпні колишній депутат навіть виконував обов’язки так званого "голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області".

В Печерському районному суді Києва починається розгляд цієї справи Булюка. Засідання заплановане на 14:00 17 листопада. 

Також наступного тижня заплановані засідання у справах, про які ми писали раніше:

Олександр Сауленко (https://cutt.ly/8ByWoqZ) — Жовтневий районний суд Запоріжжя, 15.11, 10:00;

Олександр Кабашний (https://cutt.ly/3Puf36G) — Дарницький районний суд Києва, 03.11, 13:30;  

Леонід Щьоткін (https://cutt.ly/fMp45sS) — Деснянський районний суд Чернігова, 18.11, 09:00.

До Вашої уваги перелік судових засідань, пов'язаних зі збройним конфліктом в Україні на тижні з 14 по 18 листопада 2022 року у судах України та Києва.

1) розклад засідань у судах України;

2) розклад засідань у судах м. Київ.

Інформація від ГО "Медійна ініціатива за права людини"