flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Максим Пампура: «Затвердження нормативів забезпечення судів — це важливий історичний момент — з’явився чіткий інструмент планування і захисту потреб судової влади»

06 жовтня 2025, 10:30

30 вересня 2025 року Вища рада правосуддя затвердила
Нормативи кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів,
Методику розрахунку чисельності суддів першої та апеляційної інстанції та Методику розрахунку прогнозованої кількості справ судів першої та апеляційної інстанцій.
Чому розроблення та затвердження нормативних механізмів важливо для судової системи і як це вплине на забезпечення її функціонування — розповімо докладніше.


ЗАТВЕРДЖЕННЯ НОРМАТИВІВ — ВИМОГА ЧАСУ

Чітко визначені нормативи кадрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення судів є необхідною умовою для об’єктивної оцінки потреб судів, ефективного бюджетного планування та забезпечення належних умов праці для суддів і працівників апаратів судів. Без таких нормативів неможливо забезпечити стабільне функціонування судової системи.
Крім того, їх затвердження є одним із ключових кроків для досягнення стратегічних результатів Дорожньої карти з питань верховенства права на шляху до членства України в ЄС і Плану Ukraine Facility.
Також варто зазначити, що розроблення Державною судовою адміністрацією України нормативів забезпечення судів передбачено Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки, затвердженою постановою Кабміну від 04.03.2023 № 220.

РОБОЧІ ГРУПИ

14 серпня 2023 року наказом ДСА України було утворено Робочу групу, до складу якої увійшли представники:
Комітету Верховної Ради України з питань правової політики;
Міністерства фінансів України;
Вищої ради правосуддя;
суддівського самоврядування (члени Ради суддів України);
Верховного Суду;
вищих спеціалізованих судів;
Національної школи суддів України;

Проєкту ЄС "Право-Justice".

Також на засідання запрошувалися представники окремих судів.

Так Робочою групою, сформованою ДСА України, було розроблено Проєкти нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів; Методику розрахунку чисельності суддів судів першої та апеляційної інстанцій та Методику розрахунку прогнозованої кількості справ судів першої та апеляційної інстанцій.

На початку 2024 року Проєкти було передано до Вищої ради правосуддя. 

Рішенням від 06.08.2024 ВРП разом з Європейською комісією з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ) створила для розроблення та впровадження нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів України Робочу групу, до складу якої увійшли члени Вищої ради правосуддя, суддя Верховного Суду, яка є  представником Європейської комісії з питань ефективності правосуддя Ради Європи (CEPEJ), судді — члени Ради суддів України, представники Верховного Суду та Державної судової адміністрації України.
За сприяння Проєкту Право-Justice було проведено аналіз напрацювань.

30.09.2025 року Нормативи забезпечення судів та Методики розрахунків було затверджено рішенням Вищої ради правосуддя.

НОРМАТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУДІВ — ЧІТКИЙ ІНСТРУМЕНТ ПЛАНУВАННЯ І ЗАХИСТУ ПОТРЕБ СУДОВОЇ СИСТЕМИ

Як зауважив керівник Державної судової адміністрації України Максим Пампура, затвердження Нормативів забезпечення судів та Методик розрахунків — це, дійсно, історичний момент. Адже з 2016 року питання залишалося невирішеним.
«Суди не можуть бути ефективними без гарантованих ресурсів — це критично необхідна передумова для незалежності, справедливості, доступності та довіри до правосуддя. І врешті ми маємо офіційно затверджений інструмент планування
і захисту потреб судової системи у вигляді нормативів забезпечення. Це означає, що з’явилася можливість розраховувати
і під час формування бюджету чітко обґрунтовувати обсяги витрат, необхідні для роботи того чи іншого суду — зважаючи на його кадрову чисельність, фактичну і прогнозовану кількість розглянутих справ та інші важливі критерії», — зазначив очільник ДСА України.

Нормативи фінансового забезпечення судів — це показник витрат на задоволення потреб конкретного суду для забезпечення повного і своєчасного здійснення правосуддя цим судом відповідно до закону на належному рівні.
Складові нормативів фінансового забезпечення: вартість розгляду 1-ї судової справи, розрахована на основі наданої судами потреби у видатках споживання (без видатків на оплату праці та нарахувань на заробітну плату, оплату комунальних послуг та енергоносіїв) за три останні роки та кількість (факт і прогноз) розглянутих справ.

Нормативи кадрового забезпечення — це визначена чисельність суддів і працівників апарату конкретного суду певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкретних завдань, прийняття управлінських рішень або виконання обсягів робіт, які забезпечать належне здійснення правосуддя відповідним судом.
Складові нормативів кадрового забезпечення: кількість суддів і  штатна чисельність працівників апарату суду, у тому числі помічників суддів.

Нормативи матеріально-технічного забезпечення — це визначена кількість предметів, обладнання, в тому числі довгострокового користування, необхідних для забезпечення належного здійснення судочинства.
Складові нормативів матеріально-технічного забезпечення судів:
забезпечення технічними засобами (засобами інформатизації);
інше матеріально-технічне забезпечення (матеріальне забезпечення судді, оснащення кабінету судді/робочого місця працівника апарату суду, адміністративної будівлі та відповідних приміщень суду).

Детально ознайомитися з повним текстом документа можна на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя

Максим Пампура, т. в. о. Голови ДСА України:
«Від імені Державної судової адміністрації України, дякую учасникам Робочих груп та всім, хто брав участь у розробленні, аналізі та затвердженні Нормативів забезпечення судів та Методик розрахунків.
Результат спільної роботи дає змогу запровадити єдину консолідовану методологію планування, розподілу і перерозподілу видатків для забезпечення спроможності суду здійснювати правосуддя на належному рівні. Йдеться про створення умов для стабільного функціонування судової системи та її розвитку, що для всіх нас є надважливим».