Зеновій Холоднюк - про запуск електронного судочинства, роботу судів в карантин, нестачу грошей та судову реформу

У 2020 році судова гілка влади в Україні стикнулася одразу з двома викликами: критичним недофінансуванням і необхідністю адаптуватися до обмежень, викликаних карантинними заходами. І якщо до карантину суди змогли успішно призвичаїтись завдяки напрацюванням у сфері електронного судочинства, то питання нестачі грошей на нагальні потреби залишається надзвичайно гострим. Про те, як суди працюють під час карантину, як змінює життя громадян запровадження електронного суду і чим загрожує країні брак коштів на забезпечення роботи судів в ексклюзивному інтерв’ю виданню "Українські новини"  розповів голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк.

Бюджет виживання для судової системи

Ви неодноразово заявляли про те, що у 2020 році на функціонування судової системи в державному бюджеті було передбачено недостатньо коштів. Яка зараз ситуація з фінансуванням?

Почнемо з того, що при формуванні проєкту Державного бюджету України на 2020 рік Державна судова адміністрація України (ДСА) планувала на забезпечення функціонування судової системи 24 млрд гривень. У цій сумі враховувалась необхідність заповнення 2 тисяч вакантних посад суддів для зменшення величезного навантаження на них і забезпечення розгляду судових справ у розумні строки, передбачене законодавством запровадження нових посадових окладів суддів судів першої та апеляційної інстанцій. Також враховувалась необхідність забезпечення суддів достатньою для здійснення судочинства кількістю витратних матеріалів та оплату необхідних послуг, розбудову Служби судової охорони, покращення стану приміщень судів, розбудову їх інформаційних систем. Але, нажаль, бюджет був прийнятий з цифрою 14,6 млрд гривень. По факту ми отримали бюджет практично на 1 млрд грн менший, ніж використано у 2019 році.

Формуючи бюджет 2020 органи виконавчої гілки влади планували відтермінувати на 2021 рік запровадження нових посадових окладів суддів судів першої та апеляційної інстанцій. Для цього необхідно було внести відповідні зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Але зважаючи на те, що такий захід є не зовсім коректним з огляду на норми Конституції України, це не відбулося, хоча кошти на запровадження нових посадових окладів суддів, на жаль, так і не були виділені.

Так, посадовий оклад судді суду першої інстанції збільшився з 25 до 30 прожиткових мінімумів, а судді суду апеляційної інстанції – з 40 до 50 прожиткових мінімумів. Отже, для забезпечення суддівської винагороди в повному обсязі, що було вимогою інструктивного листа Міністерства фінансів України для складання бюджетного запиту, довелося жертвувати іншими статтями видатків, а саме фондом заробітної плати працівників апаратів судів, видатками для матеріально-технічного забезпечення судів, видатками розвитку, включаючи створення ЄСІТС.

Найбільша проблема зараз – це значний дефіцит видатків на забезпечення роботи судів витратними матеріалами та послугами (відправлення судових повісток та іншої поштової кореспонденції, зв'язок, оплата праці присяжних, послуг перекладачів, канцтовари і тому подібне). Плановий бюджет на початку року в цьому напрямі складав лише 444 млн гривень, а фактичні видатки за 2019 рік – 1,15 млрд гривень. Тобто передбачено коштів втричі менше, ніж необхідно. 

Що стосується працівників апаратів судів, яких в Україні 25 300 чоловік, то тут ситуація наступна. Фактичний фонд оплати їхньої праці за 2019 рік склав 5,4 млрд гривень. А на сьогоднішній день з урахуванням економії суддівських винагород через їх обмеження у зв’язку з карантином та відтермінуванням призначення нових суддів, а також додатково виділених коштів з бюджету цей фонд становить лише 3,1 млрд гривень.

Хочу звернути увагу на те, що при цьому за рішенням Уряду з 1 січня посадові оклади для всіх працівників апаратів судів збільшились, хоч і в різних пропорціях. У 2019 році середньомісячна зарплата працівника апарату суду становила  18 400 гривень, на сьогодні вона зменшилась фактично у 2 рази. Це викликало об’єктивні колективні скарги працівників у всі державні органи, від Президента України до Голови Верховної Ради України, Міністра фінансів України, Вищої ради правосуддя і Державної судової адміністрації України.

Повний текст інтерв'ю читайте тут