Захист потерпілих та свідків воєнних злочинів у суді – зустріч з експертами USAID

Т. в. о. Голови Державної судової адміністрації України Максим Пампура, заступник Голови Ольга Булка, а також начальник відділу автоматизації діловодства судів та статистики Світлана Олейнік та начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи та міжнародного співробітництва Олена Ігнатченко взяли участь у координаційній зустрічі Програми USAID "Справедливість для всіх" щодо ініціативи створення в судах підрозділів підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів.

Як зазначили представники Програми USAID "Справедливість для всіх" та її керівник Девід Майкл Вон, питання підтримки потерпілих та свідків воєнних злочинів є важливим елементом успішного розгляду справ про воєнні злочини, скоєні агресором на території нашої країни. Воно заслужено перебуває у фокусі уваги Офісу Генерального прокурора та відповідно потребує опрацювання в системі судочинства. Щодо даної теми виникали неодноразові дискусії під час зустрічей, конференцій, і в тому числі на конференції “Правосуддя в національних судах у справах про міжнародні злочини”, що відбулася наприкінці 2023 року у Львові.

З огляду на те, що в українських судах починаються активні слухання справ про воєнні злочини (ст. 438 ККУ), справи стосовно відповідальності за тяжкі порушення міжнародного гуманітарного права, порушення законів і звичаїв війни, геноцид і злочини проти людяності на території України, умисне вбивство, тортури, незаконне депортування та викрадення дітей, захоплення заручників тощо, де фігурують велика кількість потерпілих та свідків, в Україні потрібно думати вже не тільки про покарання злочинців, а й дбати про захист потерпілих та свідків.

"Чим більше ми будемо дбати про захист свідків, тим кращими та ґрунтовнішими будуть наші докази проти тих, хто вчиняв воєнні злочини", - зазначив Клаус Хоффман – старший прокурор, член Дорадчої групи з питань міжнародних злочинів. Він також зауважив, що якісні свідчення свідків і потерпілих у суді значною мірою сприятимуть не тільки встановленню реальних обставин злочину, а вже з вироком по справі стануть складовими матеріалами майбутнього Міжнародного трибуналу, який розглядатиме воєнні злочини в Україні.

Загалом, під час зустрічі йшлося про створення у судах, де найбільше слухається справ по воєнних злочинах, окремих відділів, які опікуватимуться участю в засіданнях та захистом свідків та потерпілих, які проходять по справі.

Досвідом створення і роботи таких відділів у судах поділилась пані Алма Тасо-Делькович, керівниця відділу підтримки постраждалих у суді Боснії і Герцеговини.

"30 років минуло у нас після війни, а ми й досі слухаємо справи про воєнні злочини. Досі працюємо зі свідками та потерпілими й це надзвичайно важлива робота", - сказала пані Алма Тасо-Делькович.

Власне, приклад створення такого простору захисту в Україні вже є при Офісі Генерального прокурора. Про це учасникам зустрічі повідомила пані Вероніка Плотнікова – директорка Координаційного Центру підтримки потерпілих і свідків, щойно відкритого в межах Офісу Генерального прокурора.

Пані директорка Координаційного Центру також зазначила, що органи прокуратури працюють зі свідками та потерпілими на стадії досудового розслідування, а вже після того, як обвинувальний акт потрапляє до суду, має настати відповідальність працівників відділів захисту потерпілих та свідків.

З огляду на завдання, які покладаються на працівників таких відділів, то головним реалізатором проєкту у судовій системі має бути Державна судова адміністрація України.

Очільник ДСА України Максим Пампура зазначив, що до вирішення цього питання, потрібно підходити досить зважено та аргументовано, оскільки потрібно враховувати цілий ряд критеріїв і головний з них безпековий. Безпековий критерій може існувати в судах у відносно мирних регіонах.

"Тому, запропоновано три модельні суди, які розташовані в Київській області і мають найбільше навантаження у справах про воєнні злочини, також потребують детального опрацювання та обрахунку здійснення необхідних заходів. Насамперед потрібно визначитися з алгоритмом, за яким ми будемо вводити відповідних фахівців у апарат суду. Далі слід буде прокласифікувати їхні посади, оскільки передбачається, що всі вони будуть державними службовцями. Після цього необхідно буде врегулювати питання, що пов'язані з бюджетним процесом і законодавством. Тобто все це потрібно обрахувати й опрацювати, щоб потім вийти на конкретні пропозиції щодо запровадження таких відділів в обраних модельних судах", - підкреслив Максим Пампура.

Були наведені дані судової статистики і названо суди, відповідно до яких найбільше надійшло і розглядається справ, порушених саме по 438 статті – порушення законів і звичаїв війни.

"З початку війни, з 24 лютого 2022 року, до судів надійшло 178 кримінальних проваджень за статтею 438 - порушення законів та звичаїв війни. Надійшли ці провадження до 49 місцевих загальних судів в 11 регіонах – це Київ і 10 областей: Дніпропетровська, Запорізька, Київська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська і Чернігівська. Київська область – 60 кримінальних проваджень, Чернігівська – 33 провадження і місто Київ - 28. Щодо судів, то в Київській області це Ірпінський і Броварський суди, в Чернігівській - Чернігівський районний, у Києві - Солом'янський і Шевченківський. І ми вже бачимо, що кількість таких справ тільки зростатиме", - наголосив очільник ДСА України.

Щодо реалізації такого проєкту загалом, то Максим Пампура відзначив актуальність поширення такої практики на всі українські суди, які слухають справи про воєнні злочини.

Фото зустрічі можна переглянути тут

Пресслужба ДСА України